2022-2023 н.р.

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

У Староугринівському ліцеї у 2022-2023 навчальному році навчається 171 учень у  1-11 класах, з них 1 учень 5 класу  за індивідуальним навчальним планом (педагогічний патронаж) та 24 вихованці (дві групи) дошкільного підрозділу.

Мова навчання – українська. Ліцей працює за п’ятиденним навчальним тижнем. Тривалість уроків у 1 класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин, 5- 11 класах – 45 хвилин відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту».

Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Згідно санітарно-гігієнічних норм тривалість занять у різновіковій групі дошкільного підрозділу -15-20 хвилин; у групі дітей 5-річного віку – 25 хвилин.  У різновіковій групі тривалість навчальних занять диференціювють, орієнтуючись на вік кожної дитини. Тривалість перерв між заняттями – не менше 10 хвилин.

Щоденно о 9.00 год. проводиться хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Освітня програма Староугринівського ліцею є наскрізною для початкової школи (1-4 класи), гімназії (5-9 класи), ліцею (10-11 класи), розроблена на основі типових освітніх програм. Дошкільний підрозділ працює за програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Нормативно-правовою базою освітньої програми є:

• Закон України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017);
• Закон України «Про дошкільну освіту»
• ЗаконуУкраїни «Про повну загальну середню освіту» (Прийняття від 16.01.2020. Набрання чинності 18.03.2020);
• Указ Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;
• Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);
• Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;
• Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року №955);
• Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
• Державний стандарт базової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898;
• Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392;
• Типова освітня програма для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);
• Типова освітня програма для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);
• Наказу МОН України № 235 від 19.02.2021 року « Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • Наказ МОН України №405 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• Наказ МОН України №408 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
• Наказ МОН України №1493 від 28.11.2019 р. «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
• Наказ МОН України від 12.01.2021 № 33 "Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція"
• Лист МОН від 27.07.22 № 1/8504-22"Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році"

Мета освітньої програми закладу ґрунтуються на визначеній Законом України «Про освіту» меті повної загальної середньої освіти та спрямована на всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності , трудової діяльності та громадянської активності.

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів ліцею для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової, базової, базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає форми організації освітнього процесу; опис інструментарію оцінювання; а також для кожної ступені навчання:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за нею;
• загальний обсяг навчального навантаження;
• навчальні плани;
• модельні навчальні програми/ навчальні програми.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). У Староугринівському ліцеї у 2022-2023 році здійснюється поділ на групи при вивченні інформатики у 3, 4, 8, 9 класах.

2. ДОШКІЛЬНИЙ ПІДРОЗДІЛ

Дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у системі освіти (нульовий рівень Національної рамки кваліфікацій), стартовою платформою особистісного розвитку дитини.

Дошкільна освіта є важливим етапом для цілісного розвитку дитини. Нині її зміст органічно пов’язаний з ідеями Нової української школи: він забезпечує наступність між дошкільною та початковою освітою в умовах шкільної реформи. 

Освітня програма складена за Програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» О.І. Білан; за заг. ред. О.В. Низковської  (протокол №6 від 03.12.2021).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (таблиця 1).

                                                                                                                                          Таблиця 1

У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, необхідно проводити фізкультурні хвилинки.
Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа), поєднуючи  та чергуючи їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури.
 

3. ПОЧАТКОВА ШКОЛА

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли - 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма початкової школи складена на основі:

• типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б. (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);
• типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б. (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);

3.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

3.2. Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за освітніми галузями

Загальний обсяг навчального навантаження відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному для закладу загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для учнів 1-4 класів та складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою окреслено у навчальному плані (таблиця 2).

Овітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна, зокрема: українська мова (МОВ), іншомовна освіта (ІНО); математична (МАО); природнича (ПРО); технологічна (ТЕО); інформатична (ІФО);, соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО); громадянська та історична (ГІО); мистецька (МИО); фізкультурна (ФІО).

3.3.Навчальний план початкової школи

Варіативна складова навчального плану складена з урахуванням особливостей нашого регіону, індивідуальних потреб і запитів учнів та батьків.

З метою формування в дітей основ громадянських та загальнолюдських цінностей, моральних якостей  виділено на вивчення предмета курс за вибором «Основи християнської етики» по 1 год. в 1-4 класах.

Таблиця 2   

3.4.Навчальні програми початкової школи

4. ГІМНАЗІЯ

Базова освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який включає два цикли: адаптаційний цикл (5-6 класи) та цикл базового предметного навчання (7-9 класи).

Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Освітня програма гімназії складена на основі:

• типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235);
• типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №405 від 20.04.2018 року);

4.1.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом директора створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 №8 (у редакції наказу МОН України від 10.07.2019 № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 №184/28314.

4.2.Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за освітніми галузями

Загальний обсяг навчального навантаження відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному для закладу загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для учнів 5 класу (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та складає 1085 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою окреслено у навчальному плані (таблиця 3).

Галузі освітньої програми 5 класу: мовно-літературна, математична, природнича, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична, технологічна, інформатична, мистецька, фізична культура.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 4795 годин/навчальний рік:

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік;

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік;

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані ліцею (Таблиця 4).

4.3.Навчальний план гімназії

Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти  розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів.

З метою формування в дітей основ громадянських та загальнолюдських цінностей, моральних якостей  виділено 1 год. на вивчення курсу за вибором «Основи християнської етики» у 5 класі.

З метою формування соціальної спрямованості та розвитку самосвідомості, вивчення внутнішнього світу та соціально-психологічного супроводу процесу адаптації до нових умов навчання учнів 5 класу виділено 1 годину факультативу з основ психологічних знань. Заняття проводяться за програмою  «Психологія спілкування» автор Ю.Кірпота.

Таблиця 3 

Варіативна складова навчального плану закладу освіти 6-9 класів визначається ліцеєм самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової - 0,5 год. на вивчення хімії у 7 класі. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
• запровадження факультативів:

- з української мови по 0,5 год. у 8, 9 класах, як допрофільну підготовку;

- з основ психологічних знань  у 6-7 класах по 1 год. (за програмою «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» авт. В.Андреєнкова, К. Левченко, М. Матвійчук),

у 8-9 класах виділено по  0,5 год. (за програмою «Безпечна поведінка підлітків в Інтернеті» авт. О. Олексин – 8 клас; за програмою «Основи самовизначеності особистості» авт. І. Євстаф’єва – 9 клас) з метою соціалізації підлітків, психологічного супроводу процесу становлення особистості та формування ціннісних орієнтацій здобувачів освіти.

• курсів за вибором світоглядного спрямування:

- етика –1 год. в 6 класі;

- основи християнської етики  - по 1 год у 6-9 класах;

- креслення у 8, 9 класах по 1 год.;

- географія рідного краю - 0,5 год. у 6 класі.

                                                                                                                                           Таблиця 4

4.4.Модельні програми гімназії

Навчальні програми для класів, які працюють за програмою Нової Української Школи обрано з Переліку модельних навчальних програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, яким наказом Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», або розроблені на основі цих модельних програм та схвалені педагогічною радою ліцею (протокол №1 від 31.08.2022). Вони спрямовані на задоволення попиту на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей, у тому числі науково дослідницьких навичок: проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування і перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв’язків, інтерпретація даних.

Перелік навчальних програм для 5 класу

6–9 класи в освітньому процесі використовують навчальні програми (таблиця 6), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам»).

Перелік навчальних програм 6-9-х класів

4.5. Індивідуальне навчання (педагогічний патронаж) учня 5 класу

 Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 №8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», наказу Міністерства  освіти і науки України від 10.07.2019 р. № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства  освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8», згідно виписки з рішення лікарської консультативної комісії (ЛКК) від 20.07.2022 року №290, заяви матері учня та з метою здобуття учнем загальної середньої освіти за індивідуальною формою навчання з урахуванням індивідуальних здібностей, стану здоров’я та беручи до уваги висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини Комунальної установи «Інклюзивний ресурсний центр» Калуської районної ради організовано навчання за індивідуальною формою (педагогічний патронаж) для учня 5 класу з 01 вересня 2022 р. на 2022-2023 навчальний рік. Враховуючи епідеміологічну ситуацію та воєнний стан навчальні заняття при необхідності можна проводити дистанційно, використовуючи платформу Google classroom, відеоконференції  Google meet.

Індивідуальний навчальний план учня 5 класу складено на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235), модифікованої, враховуючи індивідуальні особливості дитини та поріг найближчого розвитку.

Індивідуальний навчальний план учня 5 класу

Корекційно-розвиткові заняття організовано за програмою «Корекція розвитку»(арт-корекція засобами нетрадиційних видів занять) авт.Р. Крисяк, О. Чеботарьова з урахуванням вікових, індивідуальних психофізичних особливостей учня.

5.ЛІЦЕЙ

Повна загальна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти. Ліцей – це створене освітнє середовище, що сприяє розвитку та вихованню в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної конкурентноспроможної і самодостатньої особистості, вироблення сучасної моделі випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціонал.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Освітня програма ліцею складена на основі типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №408 від 20.04.2018 року

5.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. 

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

5.2.Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за освітніми галузями

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10 класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11 класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиця 5).

Освітню програму 10-11 класів укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура.

5.3.Навчальний план ліцею

Навчальний план для 10-х, 11-х класів ліцею розроблено відповідно до Державного стандарту та складено на основі таблиць 2,3 типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на індивідуальні заняття.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)», «Фізика», «Астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учнями 10-х класів обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме 1 година - «Інформатика» та 2 години «Технології». Із запропонованого переліку учнями 11-ого класу обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме 2 години - «Інформатика» та 1 година «Технології».

Частина навчальних годин навчального плану призначена для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію. 10-11 класи навчаються за філологічним профілем (профільний предмет - «Українська мова»). Виділено по  2 год. на профільний предмет українська мова у 10-11 класах.

На вивчення базових предметів «Українська література», «Іноземна мова (англійська)», «Математика» на підставі результатів опитування учнів та батьків відводиться додатково по 1 год. у 10-11 класах з варіативного складника навчального плану, також по 0,5 год. на  «Історія України», «Захист України».

У 10-11 класах вивчається курс за вибором «Основи християнської етики».

З метою психологічної підготовки старшокласників до майбутнього самостійного життя в процесі формування їх життєвої компетентності (ознайомлення з власним потенціалом, вироблення стратегії конструктивної поведінки, психологічної гнучкості, проєктування власного майбутнього) у 10-11 класах виділено по 1 год. на факультативні заняття з основ психологічних знань  (за програмою «Життєва компетентність особистості» авт. С. Вареник).      

В 11 класі виділено 1 год. на індивідуальні консультації та групові заняття з інформатики.

Таблиця  5

5.4.Навчальні програми ліцею

10-11 класи в освітньому процесі використовують навчальні програми (таблиця 8), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698);

Перелік навчальних програм 10-11 класів

6. ОПИС ФОРМ  ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу здійснюється в очному режимі.

Заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню)), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті. Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322- 22 «Про організацію 2022/2023 навчального року».

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5 класах, 1,5 години у 6 – 9 класах, 2 години - у 10-11класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Практичні заняття також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах(у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеоролики за умови самостійного розроблення сюжету, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

7.  ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти врегульовано такими нормативними документами:

•        ст. 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;

•        Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу (зі змінами);

•        Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів;

•        Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів (для 5 класів НУШ);

•        Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (для 6–11 класів);

•        Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (для 6 – 11 класів);

•        Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

7.1.Оцінювання здобувачів початкової освіти

Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 освіти ЗЗСО здійснюється відповідно до наказу МОН України від 13 липня 2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів   закладів загальної середньої освіти». Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання. Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;

підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Для уніфікації термінів і зручності їх використання введення оцінювальне судження пропонують називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня – рівневою оцінкою. Обидві оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Для позначення рівня міністерство пропонує використовувати такі позначки:

         П (початковий рівень);

         С (середній рівень);

         Д (достатній рівень);

         В (високий рівень).

За рекомендацією, частіше варто використовувати саме вербальну оцінку. Вона підходить як для оцінювання особистих надбань учнів початкових класів, так і для об’єктивних результатів навчання. Рівнева оцінка може допускатися лише для результатів навчання учнів 3–4 класів. Згідно рішення педради результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах виражати вербальною оцінкою.

7.2.Оцінювання учнів 5 класів НУШ

Згідно з Держстандартом оцінювання учнів 5 класів має бути зорієнтованим на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання та на очікувані результати навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета/інтегрованого курсу. Оцінювання результатів навчання учнів 5 класів НУШ здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 01.04.2022 № 289.

 За рішенням педагогічної ради Визначити адаптаційний період для учнів  5 класу  - вересень, впродовж якого не здійснювати поточне та тематичне оцінювання.

Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти.

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів. Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю. За рішенням педагогічної ради не застосовувати бальне оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класу з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура».

Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Річне оцінювання здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання школярів та відображається у Свідоцтві досягнень у графі «Характеристика результатів навчання» шляхом виставлення оцінки за кожну групу загальних результатів та «загальної оцінки результатів навчання».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я. При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я. Відповідно рішення педради навчальні досягнення учня 5 класу, що навчається за індивідуальною формою (педагогічний патронаж), виражати вербальною оцінкою.

7.3.Оцінювання учнів 6 – 11 класів

Оцінювання школярів 6-11 класів здійснюється за Критеріями  оцінювання та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.

Складниками системи підсумкового оцінювання навчальних досягнень є:

•      тематичне оцінювання. Враховуються всі види навчальної діяльності, які оцінювались протягом вивчення відповідної теми. Окрема атестації, як правило, не проводиться.

•      семестрове оцінювання. Здійснюється на підставі тематичних оцінок, також має враховуватись динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

•      річне оцінювання. Здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок і є не обов’язково їхнім середнім арифметичним.